ІСТОРІЯ СВЯТО-ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ МІСТА ОДЕСИ

1795 р. – Закладено перший камінь у фундамент церкви митрополитом Катеринославським Гавриїлом

1804 р. (29 червня ст.ст.) – закладка Свято-Троїцького храму для греків Архієпископом Опанасом

1808 р. (28 травня ст.ст.) – освячення Грецького храму на честь Святої Трійці архієпископом Катеринославським та Таврійським Платоном

1811 р. – при храмі створено недільну школу

1821 – 1851 – мощі священномученика Григорія V перебували у храмі біля північної стіни

1840 р. (31 березня ст.ст.) – освячено південний боковий вівтар храму на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці

1875 р. (3 лютого ст.ст.) освячено північний боковий вівтар на честь Великомученика Димитрія Мироточивого

1936 – 1941 р.р. Свято-Троїцька (Грецька) церква була закрита богоборчою владою

1956 р. (28 грудня н.ст.) – Свято-Троїцька (Грецька) церква була визначена храмом Олександрійського Подвір’я з найменуванням подвір’я

1999 р. (1 квітня н.ст.) – Свято-Троїцька церква входить до складу Одеської митрополії Української Православної церкви

2006 р. (4 січня н.ст.) З благословення Високопреосвященнішого АГАФАНГЕЛА, Митрополита Одеського та Ізмаїльського Свято-Троїцький (Грецький) храм зведено в соборну гідність і відтепер офіційно іменується “Свято-Троїцький собор”